Як побороти корупцію в будівництві

За п’ять років реформ будівельній галузі не вдалося позбутися корупції. Найбільші проблеми – при отриманні дозволів на будівництво та введення в експлуатацію
На перший погляд, дозвільна система в будівельній галузі виглядає не так і погано. У рейтингу Doing Business за критерієм “Отримання дозволів на будівництво” Україна з 2017 по 2019 роки піднялася на 110 пунктів. Це вплинуло на сумарний рейтинг привабливості країни. Додаткові 110 пунктів дали країні 6, навіть 7 пунктів у загальному рейтингу Doing Business, і Україна піднялася на 9 пунктів. Якщо два роки країна перебувала на 80-му місці, то зараз – на 71-му.
Що було зроблено за останні п’ять років
Україна пройшла великий шлях у дерегуляції будівництва з 2013 року, коли законодавство було істотно спрощено в питанні отримання дозволів на будівництво. Наприклад, ще п’ять років тому треба було витратити понад рік, щоб отримати дозвіл на будівництво. Зараз цей термін скоротили до 85 днів. За цим показником Україна перебуває у двадцятці найкращих країн світу.
Чи дозволило це позбавити будівельну галузь корупції? На жаль, ні. На мій погляд, найкорупційнішим органом зараз є Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ), збитки від корупційної роботи якої оцінюються в мільярди гривень. Забудовники просто не можуть зареєструвати жоден із дозволів доти, доки не “мотивують” представників інспекції. За нашими оцінками, до 70% відмов, які отримують представники будівельних компаній, є необґрунтованими.
Проблема України – не нова. З такими ж складнощами стикалася і влада Сербії. Вона впровадила електронний кабінет забудовника, що дало змогу перевести подачу документів на будівництво та введення будинку в експлуатацію в електронну форму. У перший рік після впровадження розробленої нами системи вдалося зменшити час видачі дозвільних документів до 28 днів, обсяг виконаних робіт у будівництві зріс на 20%. Рейтинг Сербії в Doing Business зріс зі 116 місця в 2016 до 10 місця в 2018 році. Хороший приклад для наслідування.
Що можна поміняти
Будівництво має проходити в три етапи, кожен з яких виконується відповідно до виданої ліцензії. Наприклад, розробляти проєкт повинен проєктант, у якого є особиста відповідальність за проведення таких робіт. Так само, особистий підпис має ставити чиновник, який затверджує всі ці документи. Кожен фахівець або чиновник буде розуміти, що він несе особисту відповідальність за виданий дозвіл. Совість, як то кажуть, не найкращий контролер.
Для кожного етапу мають бути прописані зрозумілі процедури для опрацювання певної заяви. Ключові повноваження, на мій погляд, краще передати в підрозділи місцевої адміністрації. Система має працювати за принципом “єдиного вікна” для взаємодії з усіма, хто подає заяви, а також займатись моніторингом усіх етапів з державними органами та приватними компаніями. Наприклад, з постачальниками газу, електроенергії, послуг з водопостачання та водовідведення.
Важливо, щоб терміни ухвалення позитивного або негативного для забудовника рішення були обумовлені заздалегідь. Їх порушення – привід для введення санкцій. Чи варто говорити, що всю документацію доцільно перевести в електронну форму.
Перший крок до цього вже зроблено. Уряд погодив створення електронного кабінету забудовника, куди всю інформацію на першому етапі вноситимуть приватники, тобто звичайні люди, які будують будинки для себе. Законопроєкт, який допоможе повноцінно запрацювати цій системі, є одним із найбільш пріоритетних для уряду на осінь.